ДОСЛІДЖЕННЯ ГІБРИДНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ОБЛІКОВИМИ ДАНИМИ НА ОСНОВІ ПОЄДНАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ DID, IPFS, BLOCKCHAIN

Анотація

У цій роботі розглядаються концепції децентралізованих ідентифікаторів та пов’язаних з ними облікових даних, система керування такими даними та відмінності між традиційними та децентралізованими ідентифікаторами. Окрім цього розглянуто переваги та недоліки децентралізованих ідентифікаторів, які уже існують та проведено пошук вирішення викликів, які стоять перед такими ідентифікаторами. До викликів, які стоять перед децентралізованими ідентичностями віднесено проблему керування ключами, складність впровадження, регуляторну невизначеність, вартість операційної підтримки і зручність користування. Для вирішення цих проблем при запропонували концепцію системи із використанням гібридного підходу, який характеризується використанням поєднанням клієнт-серверної архітектури із збереження облікових даних у IPFS та відбитків у блокчейн, незмінність якого має убезпечити від використання підроблених облікових даних. Також порівняли способи прив’язування даних IPFS до сталого ідентифікатора, який може вказувати на різні дані: IPNS, DNSLink, ENS. На основі цього розробили ENS-IPFS модель децентралізованого ідентифікатора, та продемонстрували шлях інтеграції такої децентралізованої моделі в гібридну систему керування обліковими даними. Під час розробки системи ми також розробили математично-логічний апарат, який дозволяє визначити приналежність облікових даних до множини надійних, та описали функцію автентифікації користувача через застосування відбитку його облікових даних та вирішення криптографічного завдання для доказу того, що він володіє приватним ключем, на основі якого було сформовано публічний ключ, який у поєднанні із ідентифікатором даних формує відбиток, який перевіряється на відповідність тому, що є збереженим у блокчейн. Результати проведеного дослідження дозволили підтвердити гіпотезу про можливість застосування гібридних технологій у контексті використання децентралізованих технологій та керування обліковими даними. Окрім цього отримані дані дозволили сформувати шляхи для подальших досліджень і сформувати висновок про можливість застосування підходу як такого, що має перспективи для застосування паралельні із централізованими та децентралізованими системами, а також може відігравати проміжну ланку в переході від централізованої до децентралізованої моделі.