Політика щодо плагіату та повторного використання тексту

Журнал Кібербезпека: освіта, наука, техніка не допускає плагіату, неналежного повторного використання власного тексту, сфабрикованих або фальсифікованих матеріалів та інших форм неправомірного привласнення інтелектуального внеску.

Визначення

• Плагіат — подання чужих слів, ідей, даних, зображень, програмного коду, методів або іншого інтелектуального внеску як власного без належної атрибуції.
• Переклад без зазначення джерела — переклад і подання іншомовного матеріалу без посилання на першоджерело; розглядається як плагіат.
• Неналежне повторне використання тексту або самоплагіат — істотне повторне використання автором власного раніше оприлюдненого тексту, даних, зображень чи результатів без прозорого цитування й пояснення.
• Дублююча або надлишкова публікація — повторна публікація чи подання переважно тієї самої роботи або результатів без належного повідомлення, дозволу та перехресного посилання.

Плагіат може виявлятися у дослівному копіюванні, близькому перефразуванні, мозаїчному поєднанні запозичених фрагментів, привласненні ідей чи структури, повторному використанні рисунків або таблиць, неправомірному використанні програмного коду, а також у неточному чи оманливому цитуванні.

Процедура перевірки

Усі подані рукописи під час первинного редакційного опрацювання перевіряються за допомогою програмного забезпечення для визначення текстової подібності. Журнал може повторити перевірку після доопрацювання або на будь-якому пізнішому етапі, якщо виникнуть обґрунтовані сумніви.

Показник текстової подібності є індикатором, а не автоматичним доказом плагіату. Редактор оцінює кожен звіт у контексті, ураховуючи коректно оформлені цитати, список джерел, усталену термінологію, опис методів, препринти, допустиме повторне використання, а також характер та обсяг збігів. Редакційні рішення не ґрунтуються лише на фіксованому відсотковому порозі.

Редакційні заходи

Залежно від характеру, обсягу, можливого умислу та етапу виявлення проблеми редакція може:

• запросити пояснення, виправлення, належне цитування, посилання або переписування фрагментів;
• повернути рукопис на істотне доопрацювання;
• відхилити рукопис без зовнішнього рецензування;
• припинити рецензування та відхилити рукопис;
• за наявності достатніх доказів і потреби звернутися до установи автора, грантодавця або іншого журналу;
• після публікації оприлюднити виправлення, заяву про занепокоєння або повідомлення про ретракцію.

До ухвалення остаточного рішення авторів зазвичай повідомляють про виявлену проблему й надають можливість відповісти, крім випадків, коли це може зашкодити законному розслідуванню. Рішення ґрунтуються на наявних доказах і необхідності захистити цілісність наукового доробку.

Автори відповідають за точність цитат, посилань, бібліографічних описів, імен авторів, даних, рисунків та отриманих дозволів.

Журнал діє відповідно до законодавства України, зокрема Закону України «Про авторське право і суміжні права» № 2811-IX від 1 грудня 2022 року, та застосовних рекомендацій з публікаційної етики.