УДОСКОНАЛЕННЯ ПАРОЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ МЕНЕДЖЕРІВ ПАРОЛІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ КІБЕРСТІЙКОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Анотація

У статті проведено комплексне дослідження актуальних проблем парольної політики в сучасних інформаційно-комунікаційних системах. Обґрунтовано, що в умовах стрімкого розвитку комп’ютерної техніки та зростання обчислювальних можливостей зловмисників традиційні методи автентифікації потребують суттєвого перегляду. Авторами виділено ключові недоліки існуючих підходів, серед яких: використання застарілих алгоритмів хешування, складність впровадження багатофакторної автентифікації на всіх робочих місцях та критичний вплив людського фактору (повторне використання паролів, збереження їх у відкритому вигляді).

Окрему увагу приділено аналізу ентропії паролів як основного показника їхньої стійкості до атак методом повного перебору (brute-force). У роботі наведено класифікацію рівнів ентропії відповідно до важливості інформації, що захищається: 40–64 біт для відкритих даних до понад 112–128 біт для об’єктів критичної інфраструктури та інформації з обмеженим доступом. Автори демонструють, що використання сучасних графічних процесорів (наприклад, NVIDIA RTX 4090) дозволяє зловмисникам зламувати слабкі паролі (на базі MD5 або SHA-1) за лічені хвилини, що робить перехід на довгі та складні парольні комбінації життєво необхідним.

Доведено, що виконання вимог сучасної парольної політики є практично неможливим для пересічного користувача без використання спеціалізованого програмного забезпечення. У зв’язку з цим детально проаналізовано функціональні можливості та архітектуру безпеки провідних менеджерів паролів: 1Password, Bitwarden та LastPass. Досліджено їхні алгоритми шифрування (AES-256, Argon2id, PBKDF2) та концепцію zero-knowledge, яка гарантує, що доступ до даних має лише власник майстер-пароля.

Запропоновано рекомендації щодо вибору оптимальної довжини пароля залежно від використовуваного набору символів для досягнення цільових показників ентропії. Автори підкреслюють, що впровадження автоматизованих інструментів управління паролями у поєднанні з багатофакторною автентифікацією є фундаментальною умовою зміцнення національної безпеки та підвищення кіберстійкості інформаційно-комунікаційних систем державних організацій та установ.