МОДЕЛІ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ

Анотація

У статті обґрунтовано доцільність використання сучасних інформаційних технологій для захисту стійкого функціонування об’єктів критичної інфраструктури (ОКІ), із фокусом на забезпечення кіберзахисту їхніх інформаційних систем, що є ключовим чинником національної безпеки та стійкості держави до гібридних загроз. Показано, що підвищення рівня захищеності й відновлюваності систем ОКІ можливе завдяки створенню розгалуженої мережі кризових центрів, інтегрованих із платформами моніторингу, виявлення та реагування на кіберінциденти у режимі реального часу. Особливу увагу приділено сценарному моделюванню, яке забезпечує прогнозування варіантів розвитку кібератак, формування моделей управління безпекою та підтримку процесу прийняття рішень. Такий підхід дає змогу завчасно визначати ймовірні канали впливу на системи, оцінювати наслідки їх порушення та генерувати оптимальні стратегії нейтралізації загроз. Запропоновано архітектуру багаторівневої системи управління захистом і відновленням роботи інформаційних систем ОКІ, що враховує як фізичні, так і кібернетичні ризики. Вона базується на інтеграції інтелектуальних технологій, здатних забезпечувати адаптивне реагування на зміни середовища та автоматизовану підтримку процедур резервування й відновлення. Обґрунтовано доцільність використання штучного інтелекту в кризових центрах, зокрема агентних систем, що підвищують ефективність аналізу великих масивів даних, виявлення аномалій у трафіку, оцінки ризиків і вироблення управлінських рекомендацій. Застосування інтелектуальних агентів забезпечує швидкість і точність у локалізації кіберзагроз, що суттєво підвищує стійкість інформаційних систем критичної інфраструктури та формує основу для проактивних механізмів кіберзахисту.