КІБЕРБЕЗПЕКА В СОЦІАЛЬНИХ ОНЛАЙН-МЕРЕЖАХ:  ЕФЕКТИ БАЗОВИХ ПРАГНЕНЬ ТА ЕМОЦІЙ МОЛОДІ

Леонід Майданевич

doi:10.28925/2663-4023.2026.33.1140

Автор(и)

Леонід Майданевич Вінницький національний технічний університет https://orcid.org/0000-0002-7364-8874

DOI:

https://doi.org/10.28925/2663-4023.2026.33.1140

Ключові слова:

теоретико-множинний підхід, базові прагнення, базові емоції, соціальні онлайн-мережі, кібербезпека, кібергігієна, інформаційно-психологічні впливи

Анотація

У статті представлено результати комплексного теоретико-емпіричного дослідження взаємодії тріади базових прагнень (цікавість, пошукова активність, гра) з фоном базових емоцій (страх, смуток, піднесення, гнів, здивування, огида) у студентів та старшокласників під час використання соціальних онлайн-мереж. Актуальність роботи зумовлена необхідністю врахування психологічних чинників у системах забезпечення кібербезпеки та протидії інформаційно-психологічним впливам. Обґрунтовано теоретичні засади дослідження. Побудована теоретико-множинна модель базових прагнень і емоцій студентів та старшокласників підтвердила свою ефективність як інструмент формалізації складних психологічних явищ (результати засвідчили наявність стійких закономірностей у перетинах відповідних базових прагнень; у низці перетинів зафіксовано відмінності в межах 3-10%, що вказує на варіативність окремих емоційних проявів залежно від позиції ментального акту та специфіки прагнення). Побудована теоретико-множинна модель кількісного та відсоткового відношення проявлених базових прагнень у студентів та учнів в підмножинах дозволила формалізувати особливості емоційно-мотиваційної поведінки молоді під час відвідування соціальних онлайн-мереж, а також: здійснити порівняльний аналіз інтенсивності прояву відповідних прагнень у двох близьких вікових групах; встановити ступінь їх подібності або відмінності за відсотковими показниками. В спадаючому переліку елементів перетину підмножин які входять в множини (базові прагнення) та (базові емоції) проведено ранжування найбільш типових поєднань прагнень та емоцій у студентів та старшокласників при користуванні соціальними онлайн-мережами. Побудовані діаграми кореляції ефектів базових прагнень (цікавість, пошукова активність, гра) студентів та учнів старших класів дають змогу виявити подібності їх мотиваційної структури при користуванні соціальними онлайн-мережами: показники цікавості в обох групах є ідентичними (34%), що свідчить про домінування пізнавального мотиву незалежно від освітнього статусу; пошукова активність та гра демонструють мінімальні відмінності (1%), що підтверджує статистичну близькість розподілу прагнень (пошукова активність – студенти (34%), учні (33%); гра – студенти (32%), учні (33%)). Перспективи подальших досліджень пов’язані, насамперед, із розширенням емпіричної бази. Доцільним є проведення додаткових анонімних опитувань із дотриманням репрезентативності вибірки для уточнення статистичних параметрів виявлених ефектів, зокрема: математичного сподівання, дисперсії та довірчих інтервалів. Це дозволить перевірити стійкість отриманих закономірностей, здійснити їхню валідацію для різних вікових, соціальних і культурних груп користувачів. Результати підтверджують доцільність застосування теоретико-множинного підходу для аналізу психологічних компонентів кібербезпеки. Виявлені залежності створюють теоретичне підґрунтя для прогнозування поведінкових ризиків, удосконалення систем кібергігієни та розроблення інноваційних технологій захисту користувачів у кіберпросторі.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Lahti, H., Kokkonen, M., Hietajärvi, L., Lyyra, N., & Paakkari, L. (2024). Social media threats and health among adolescents: Evidence from the Health Behaviour in School-aged Children study. Child and Adolescent Psychiatry and Mental Health, 18(1), 1-12. https://doi.org/10.1186/s13034-024-00754-8

Livingstone, S. (2024). Reflections on the meaning of “digital” in research on adolescents’ digital lives. Journal of Adolescence, 101, 886-891. https://doi.org/10.1002/jad.12322

McAlister, K. L., Beatty, C. C., Smith-Caswell, J. E., Yourell, J. L., & Huberty, J. L. (2024). Social media use in adolescents: Bans, benefits, and emotion regulation behaviors. JMIR Mental Health, 11, e64626. https://doi.org/10.2196/64626

Chang, V., Golightly, L., Xu, Q. A., Boonmee, T., & Liu, B. S. (2023). Cybersecurity for children: An investigation into the application of social media. Enterprise Information Systems. https://doi.org/10.1080/17517575.2023.2188122

Vishtak, I., Maidanevych, L., & Herkaliuk, I. (2025). Internet addiction among students: Symptoms, consequences, and coping methods. Pedahohika bezpeky, 10(2), 92-102. https://doi.org/10.31649/2524-1079-2025-10-2-092-102

Livingstone, S., Cantwell, N., Özkul, D., Shekhawat, G., & Kidron, B. (2024). The best interests of the child in the digital environment. Digital Futures for Children. https://www.digital-futures-for-children.net/digitalfutures-assets/digitalfutures-documents/Best-Interests-of-the-Child-FINAL.pdf

Eliza, F., Fadli, R., Hidayah, Y., Ramadhan, M. A., Yassin, A., Setyawan, M. B., & Sutrisno, S. (2024). Building a secure digital future: Investigating cyber hygiene levels of accounting, finance, and business students. Data and Metadata, 3. https://doi.org/10.56294/dm2024.554

Collier, H., & Morton, C. (2024). Teenagers: A social media threat vector. In International Conference on Cyber Warfare and Security, 19(1), 55-61. https://doi.org/10.34190/iccws.19.1.1980

Kozubtsova, L., Lishchyna, V., & Kozubtsov, I. (2025). From awareness to management: The concept of human risks in the cybersecurity system. Cybersecurity: Education, Science, Technique, 2(30), 360-373. https://csecurity.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/895

Aristotle. (2003). Politics (O. Kysliuk, Trans.). Osnovy.

Twenge, J. M., Haidt, J., Joiner, T. E., & Campbell, W. K. (2020). Underestimating digital media harm. Nature Human Behaviour, 4, 346-348. https://doi.org/10.1038/s41562-020-0839-4

Nesi, J., Rothenberg, W., Bettis, A., Massing-Schaffer, M., Fox, K., Telzer, E., Lindquist, K., & Prinstein, M. (2021). Emotional responses to social media experiences among adolescents: Prospective associations with depressive symptoms. Journal of Clinical Child & Adolescent Psychology, 51(6), 907-922.

Zhu, C., Huang, S., Evans, R., & Zhang, W. (2021). Cyberbullying among adolescents and children: A systematic review. Frontiers in Public Health, 9, 634909. https://doi.org/10.3389/fpubh.2021.634909

Paryente, B. (2024). Adolescents’ perspectives on coping with bullying in the digital environment. Adolescents, 4(2), 248-262. https://doi.org/10.3390/adolescents4020018

Lee, A. Y., Katz, R., & Hancock, J. (2021). The role of subjective construals on reporting and reasoning about social media use. Social Media + Society, 7(3), 20563051211035350. https://doi.org/10.1177/20563051211035350

Piccerillo, L., & Digennaro, S. (2024). Adolescent social media use and emotional intelligence: A systematic review. Adolescent Research Review. https://doi.org/10.1007/s40894-024-00245-z

Manches, A., & Plowman, L. (2021). Smart toys and children’s understanding of personal data. International Journal of Child-Computer Interaction, 30, 100333. https://doi.org/10.1016/j.ijcci.2021.100333

Feldbusch, J., Pavliv, V., Akbari, N., & Wagner, I. (2024). No transparency for smart toys. In M. Jensen, C. Lauradoux, & K. Rannenberg (Eds.), Privacy Technologies and Policy (APF 2024) (Lecture Notes in Computer Science, Vol. 14831). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-68024-3_11

Hidayat, Z., Permatasari, C., & Mani, L. (2022). Cyber violence and bullying in online game addiction: A phenomenological study. Journal of Theoretical and Applied Information Technology,100(5), 1428-1440.

Hu, Y., Evelyn, S., Clancy, E., & Klettke, B. (2025). Player versus player: A systematic review of cyberbullying in multiplayer online games. Computers in Human Behavior Reports, 18, 100675. https://doi.org/10.1016/j.chbr.2025.100675

Dharejo, N., Alivi, M. A., Rahamad, M. S., Jiaqing, X., & Brony, M. (2023). Effects of social media use on adolescent psychological well-being: A systematic literature review. International Journal of Interactive Mobile Technologies, 17(20), 171-191. https://doi.org/10.3991/ijim.v17i20.44663

Agyapong-Opoku, N., Agyapong-Opoku, F., & Greenshaw, A. (2025). Effects of social media use on youth and adolescent mental health: A review. Behavioral Sciences, 15(5), 574. https://doi.org/10.3390/bs15050574

Alsabhan, W. (2023). Human-computer interaction with real-time speech emotion recognition using ensembling techniques 1D convolution neural network and attention. Sensors, 23, 1386. https://doi.org/10.3390/s23031386

Wu, Y., Mi, Q., & Gao, T. (2025). A comprehensive review of multimodal emotion recognition: Techniques, challenges, and future directions. Biomimetics, 10(7), 418. https://doi.org/10.3390/biomimetics10070418

Quayyum, F., Cruzes, D. S., & Jaccheri, L. (2021). Cybersecurity awareness for children: A systematic literature review. International Journal of Child-Computer Interaction, 30, 100343. https://doi.org/10.1016/j.ijcci.2021.100343

Makoshi, S. M. (2025). Detecting deception with emotion: The role of emotional AI in combating social engineering attacks. Authorea. https://www.authorea.com/users/937154/articles/1307555

Schutz, A., & Luckmann, T. (2004).The structures of the life-world.Ukrainian Center of Spiritual Culture.

Petryk, V. M., Prysiazhniuk, M. M., Kompantseva, L. F., Skulysh, Y. D., Boiko, O. D., & Ostroukhov, V. V. (2023). Suggestive technologies of manipulative influence (2nd ed.). SKIF Publishing House.

Lande, D. V., Subach, I. Y., & Boiarynova, Y. Y. (2018). Fundamentals of the theory and practice of data mining in the field of cybersecurity. ISZZI KPI.