АНАЛІЗ ДЕСТРУКТИВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ НАРАТИВІВ У ЦИФРОВОМУ ПРОСТОРІ ЯК СКЛАДОВА КРИМІНАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ЗАГРОЗ

Анотація

У статті досліджено деструктивні інформаційні наративи у цифровому просторі як самостійний об’єкт кримінального аналізу інформаційних загроз. Обґрунтовано, що в умовах цифровізації суспільних відносин, зростання ролі платформених комунікацій та трансформації сучасних безпекових викликів інформаційний простір набуває ознак середовища, у якому реалізуються системні маніпулятивні впливи, дезінформаційні кампанії та інформаційно-психологічні операції, здатні впливати на стан громадської безпеки, рівень довіри до державних інституцій і стійкість суспільних процесів. Визначено, що деструктивний інформаційний наратив доцільно розглядати не лише як комунікативний або пропагандистський феномен, а й як аналітичну категорію, що характеризується змістовою цілісністю, повторюваністю, адаптивністю до актуального інформаційного контексту, багатоканальністю поширення та потенціалом формування негативних когнітивних, емоційних і поведінкових ефектів. Такий підхід дає змогу інтегрувати дослідження деструктивних наративів у систему кримінального аналізу, орієнтованого на виявлення патернів, тенденцій, джерел, механізмів поширення та ризикових наслідків інформаційного впливу. Теоретико-методологічною основою такого підходу визначено концепцію Intelligence-Led Policing, яка передбачає проактивний, превентивний і ризик-орієнтований характер правоохоронної діяльності, заснованої на використанні аналітичної розвідки, достовірних даних та аналітичних продуктів для підтримки управлінських рішень. У результаті опрацювання аналітичних матеріалів встановлено, що в цифровому просторі системно функціонують кілька основних груп деструктивних інформаційних наративів, зокрема наративи дискредитації державного управління, дестабілізації через поширення страху та невизначеності, підриву міжнародної суб’єктності України, маніпуляцій навколо мобілізаційних і безпекових тем, а також технологічно посилені наративи з використанням AI-згенерованого контенту. Доведено, що зазначені наративи мають структурований характер, відзначаються повторюваністю, мережевою реплікативністю та високим потенціалом впливу на інформаційне середовище й суспільні настрої. Обґрунтовано, що кримінальний аналіз деструктивних інформаційних наративів має здійснюватися із застосуванням комплексу взаємодоповнювальних методів, зокрема контент-аналізу, аналізу інформаційних потоків, OSINT-аналізу, аналізу соціальних мереж, а також темпорального й ризик-орієнтованого аналізу. Використання такого інструментарію дає змогу не лише фіксувати зміст окремих інформаційних повідомлень, а й виявляти закономірності поширення наративів, їхні мережеві зв’язки, часову динаміку активізації та потенційні ризики для безпекового середовища. Зроблено висновок, що деструктивні інформаційні наративи у цифровому просторі слід розглядати як повноцінний об’єкт кримінального аналізу інформаційних загроз. Їх системне виявлення, структуризація, класифікація та аналітичне оцінювання є важливою умовою підвищення ефективності правоохоронної діяльності у сфері запобігання та протидії сучасним інформаційним загрозам.